«Дівчинка-літо»

Мчиться просторами дівчинка-літо
Сіє навколо травичку і квіти
Гріє пісок біля річки і воду
Нам демонструє красу свою й вроду

От зупинилась, на мить, у долині
Губки червоним змастила калині
Потім помчалась до літнього саду
Соком наповнить плоди винограду

Ну а коли притомилася трішки
Звісить з ромашки натруджені ніжки
Бавиться ніжно з метеликом, в полі
Пух, як сніжинки, здмухнула з тополі

Ніжиться, бавиться, весело грається
Тим же, хто поряд – від щастя співається
Коник виспівує десь у житах
Пісню завів у гаю свою птах

Гамір і щебет з ріки – дітвори
 Щастя рахує зозуля, з гори
Вперше десь пискнув малюк журавля
Звуками літа вібрує земля
Микола Карпець (М.К.)
*23.06.16* ID: № 674104