Меню сайту 
Мої вірші
| Вибране [39] |
| Лірика кохання [69] |
| Пейзажна лірика [48] |
| Дитячі [5] |
| Гумор [16] |
| Лірика [14] |
| Іронічні [2] |
| Патріотичні [9] |
| Поздоровлення [4] |
| Філософська лірика [14] |
| Громадянська лірика [9] |
| Стихи на русском [49] |
| Вірші українською [100] |
| Нове [81] |
| Всі [148] |
Вхід на сайт
Опитування
.
Погода у Києві
вологість:
тиск:
вітер:
.
Яндекс
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Геолокація
Локація
| Головна » Вірші » Громадянська лірика |
«Чому?»
«Чому?» Чому буває так в житті?
Слова не ті, думки не ті
Подруги й друзі – лиш як фон
В полон вас взяв жахливий сон
Ідеш по вулиці – одна
Навколо пусто – як у полі
Снують тіла, без душ – як голі
Яких не втримала труна
І ти один, серед мерців
Які чекають швидше ночі
Щоб промінь сонця спати сів
Не заглядав в пустії очі
Щоб ти не бачила тіла
Без душ, без серця, без обличчя
Як ку-клукс-клан, в середньовіччя
Бездушність в людях розцвіла
Розквітла і буяє цвітом
Доносом, зрадою, навітом
Фашизмом, манєчка в очах
І розум в зародку зачах
І ти один, серед юрби
Вже не людей, а просто зомбі
Які в своїй безсилій злобі
Подібні стаду і худобі
Вже і не люди – а раби
© Микола Карпець (М.К.)
*28.09.15* ID: № 609986
| |
| Переглядів: 521 | | |
| Всього коментарів: 0 | |