Головна » Вірші » Вибране |
«І очі… бірюзово-сині»
«Затоки талії - осині і очі...
бірюзово-сині»
Весна п’янить, душа вібрує
І вже на розум вдягши збрую) На місці всидіти несила Я мчусь туди, де моя мила Де моя люба і кохана Сама найкраща – бездоганна! Сама ніжніша і пестлива То промінь сонця, а то злива То вітерець – то ураган А то, безкрайній океан Де шторм і штиль і хлюпіт хвилі І золотий пісок – на милі Затоки талії – осині І очі… бірюзово-сині Де скелі, рифи і каміння Знайти фарватер – це уміння Приборкати цей океан І ви щасливий капітан © Микола Карпець (М.К.) *05.05.16* ID: № 664090 | |
Переглядів: 776 | | |
Всього коментарів: 0 | |