Вітаю Вас, Гість
Головна » Вірші » Вибране

«І очі… бірюзово-сині»

 

 
«Затоки талії - осині і очі...
бірюзово-сині»
 
 
Весна п’янить, душа вібрує
І вже на розум вдягши збрую)
На місці всидіти несила
Я мчусь туди, де моя мила

Де моя люба і кохана
Сама найкраща – бездоганна!
Сама ніжніша і пестлива
То промінь сонця, а то злива
То вітерець – то ураган
А то, безкрайній океан

Де шторм і штиль і хлюпіт хвилі
І золотий пісок – на милі
Затоки талії – осині
І очі… бірюзово-сині

Де скелі, рифи і каміння
Знайти фарватер – це уміння
Приборкати цей океан
І ви щасливий капітан
© Микола Карпець (М.К.)
*05.05.16* ID: № 664090
Категорія: Вибране | Додав: nik_UA (07.11.2016)
Переглядів: 728 | Теги: Микола Карпець, Вірші, стихи | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar