Вітаю Вас, Гість
Головна » Вірші » Лірика кохання

Ніжно-ніжно…16+



 

«Ніжно-ніжно…»16+

 

Ніжно-ніжно – подушечки пальців, як шовк
По щоці, по руці, і спускаються нижче…
Я прийшов….ти чекала і я вже прийшов
Завітав у твої не побачені сни ще…

Ніжно-ніжно, губами, туди де горить…
Де палає багаття – іще трішки хмизу…
Від поверхні вогонь проникає до низу
Іще мить – зупинись – зупинися ця мить
Ми на грані, на кінчику – даху, карнизу
Щоб зірватися в штопор – вже не зупинить
До моменту падіння – від шторму до бризу

Ніжно-ніжно – гойдає тіла вже прибій…
Відчуття, що здається на сьомому небі
Відпочинку хвилина, чи дві – при потребі
Прошептати на вушко – люблю тебе бебі
І поринути знову в солодкий наш бій
Як кохає лебідку закоханий лебідь)
© Микола Карпець (М.К.)
*29.12.2017* ID: №768212

 

Попередній       Наступний
 
Поділитися в соц. мережі
 
Категорія: Лірика кохання | Додав: nik_UA (29.12.2017) | Автор: Микола Карпець
Переглядів: 940 | Теги: Вірші, Ніжно-ніжно…, Микола Капрець | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar