Вітаю Вас, Гість
Головна » Вірші » Пейзажна лірика

«Запечене яблуко – осінь»



«Запечене яблуко – осінь»
 

Запечене яблуко – осінь
Останній нектар п’ють ще оси
Все золотом вкрито – так гарно
На літо чекати нам марно
 
Кришталь – виноградні це грона
Наповнені соком – прозорі
І сяють яскраво – мов зорі
Кольє із рубінів – червоне
 
Буяють в саду хризантеми
Яскраво – веселка в садочку
Нові вони створюють теми
І пишуть поети – поеми
Сплітають слова у віночки
 
Горіхи довбає сорока
На дереві прямо, й стрекоче
Хазяйці від того – морока
Але, проганяти не хоче))
 
Рясніють плодами ще груші
І яблука пізніх сортів
Останні деньки тепла й суші
Так Бог повелів й захотів
 
Ранкові холодні вже роси
Хоч сонечко гріє ще вдень
Та що ж ви хотіли – вже осінь
Птахам відлітать до морозів
Бо змерзнуть в них ніженьки босі
Лиш щебет прощальних пісень
 
Це осінь – природа на зламі
Зима тут зустрінеться з літом
І будуть трагедії й драми
Свя́та́ урочисті і храми
Застеле зима килимами
Замерзнуть дерева і квіти
Категорія: Пейзажна лірика | Додав: nik_UA (01.11.2016)
Переглядів: 816 | Теги: стихи, Вірші, Карпець, Микола | Рейтинг: 5.0/3
Всього коментарів: 0
avatar