«Не плач, не треба, не реви»

Не плач, душа ж моя, душа
Не рюмсай задарма, не треба
Сльозами ти закриєш небо
І сонце, й з місяця ковша

Не плач, не треба, не реви
Те що було вже не вернути
Ні хміль кохання, запах рути
Ні шовк прим’ятої трави

А завтра буде інший день
І інші зустрічі й кохання
Ти загадай лише бажання
Печаль всю викинь із кишень

І буде краще ніж було
Щасливих люблять всюди люди
Так буде, серденько, так буде
Не хмур морщинками чоло
© Микола Карпець (М.К.)
*13.02.16* ID: № 643598