«Ох та нічка, нічка, нічка»

Ох та нічка, нічка, нічка
Що згоріла наче свічка
Пролетіла, промайнула
Все відправила в минуле

Ще здається лиш зустрілись
Ще Амур жбурляє стріли
У руках моїх ромашки
Поцілунки-обнімашки

Ще нема сплетіння тіл
Ти накрила файно стіл
Ось сальце-м’ясце-ковбаска
Не соромся, їж будь ласка

Не соромся, будь як вдома
Від кохання млості втома
Підхопив тебе на руки
Не соромлюсь – досить муки

Не соромлюсь – на диван…
Десь згубилась голова
Та й навіщо вона треба?
У очах твоїх синь неба
У очах твоїх весь світ…

Під диваном притих кіт
Причаївся, чмише носом
Поглядає на нас косо
Поглядає, заздрить трішки –
Ще не березень для кішки
Не весна ще для кота
То ж сиди, рахуй до ста
Чи до тисячі, чи більше

Так, коханий, так, ніжніше…

Ох та нічка, нічка, нічка
Що згоріла наче свічка
Пролетіла, промайнула
Все відправила в минуле))
© Микола Карпець (М.К.)
*11.12.18* ID: № …….