«Вже листопад»

Вже листопад і кава на столі
Стоїть холодна, мною недопита
І паляниця, запашна, із жита
Обжинки вже минули на селі

Вже листопад – кружля танок листок
І в чашку, і за комір вам, і в душу
А я терпіти цю погоду мушу
До хрусту в пальцях, болю до кісток

Вже листопад – як літа й не було
Все промайнуло потягом-експресом
Холодна кава з назвою експресо
Така ж холодна, як із льоду скло

Вже листопад, з дощами і мороз
З хурделицею разом ходять в гості
Вони чекають час свій на погості
До нас прийти надовго і всерйоз

Вже листопад – затих пташиний крик
Лиш горобці цвірінькають на гілках
І осінь вже на міжсезонних стрілках
І час тече закінчуючи рік

І час тече закінчуючи рік
Скує мороз поверхні вод і рік
Одягне в білу шубку снігопад
І закінчиться врешті листопад
© Микола Карпець (М.К.)
*13.11.15* ID: № 620839