«Весна»

ВЕрба, вербонька, верба, розпустила свої віти
Весняні це перші квіти. Неба стрічка голуба
І така блакитна синь, що буває лиш весною
Розпускаються ліси, після зимнього застою

Сонце вибилось в зеніт, і вже гріє – не лиш світить
І муркоче кіт і дід), і радіють сонцю діти
І курличуть журавлі, як привіт з теплого краю
Краще рідної землі, я не знав, та і не знаю!
© Микола Карпець (М.К.)
*06.03.17* ID: № 721975.