Меню сайту 
Мої вірші
| Вибране [39] |
| Лірика кохання [69] |
| Пейзажна лірика [48] |
| Дитячі [5] |
| Гумор [16] |
| Лірика [14] |
| Іронічні [2] |
| Патріотичні [9] |
| Поздоровлення [4] |
| Філософська лірика [14] |
| Громадянська лірика [9] |
| Стихи на русском [49] |
| Вірші українською [100] |
| Нове [81] |
| Всі [148] |
Вхід на сайт
Опитування
.
Погода у Києві
вологість:
тиск:
вітер:
.
Яндекс
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Геолокація
Локація
| Головна » Вірші » Нове |
| У категорії матеріалів: 81 Показано матеріалів: 61-75 |
Сторінки: « 1 2 3 4 5 6 » |
Сортувати за: Даті
 Можливо, Дощ - це сльози неба, Можливо, просто – для краси Краплинки кришталем на стеблах Як від ранкової роси Сплели мереживо на квітах Створивши ніжно-срібний шарм А потім перейшли й на віти – Не передати у віршах ................................................ (читати повністю) |
 Запах весни – котики в лозах З гілки берези капають сльози Поруч з березою плаче і клен Сік витікає з гілкОвих там вен Плачуть від щастя – радості сльози Що відійшли в небуття вже морози Що дочекались тепла і весни Та ще дрімають старі ясени ................................................ (читати повністю) |
 Рідна мова – українська Не москальська, не чужинська А своя вона – рідненька Нам від тата і від неньки З молоком дається мами З першим співом колисковим Першим шумом колосковим Над вкраїнськими степами ............................................... (читати повністю) |
 Пішов з домівки на війну В свою двадцяту він весну А дома мама і дружина Чекають звісточку від сина І сум в малого немовлятка І мрія, про обійми татка ........................................................ (читати повністю) |
 Ще не кричали про весну журавлі Ще білі плями, по чорній ріллі Ще на калюжах від ночі нам крига Але весняна відкрилась вже книга Але зростають в закоханих крила І вже звучить – з 8-м Березня, мила!) ........................................................ (читати повністю) |
 ВЕрба, вербонька, верба, розпустила свої віти Весняні це перші квіти. Неба стрічка голуба І така блакитна синь, що буває лиш весною Розпускаються ліси, після зимнього застою Сонце вибилось в зеніт, і вже гріє – не лиш світить І муркоче кіт і дід), і радіють сонцю діти ........................................................ (читати повністю) |
 Хрустальный мир – росинка поутру Как будто в детстве… и попал ты в сказку Сорвав проблем и безразличья маску Лишив за дверью светскую игру И окунулся в таинство холста Где только ты, и листик с каплей солнца Чем не сюжет здесь хайку для японца? Открылись в Рай здесь смертному врата ................................................ (читати повністю) |
 Запахло весною – коти на заборі Виводять дуетом пісні в ля-мінорі Вона – все про зорі, а він все про землю Але, почуттів уже прорвано греблю І ллються потоком кохання флюїди І всі Аполлони, і всі Афродіти І сходяться котики в люблячі пари І лине вокал – непотрібно й гітари ................................................ (читати повністю) |
 А завтра знову в нас ВЕСНА... На зміну сірому вбранню Одягне в зелень все вона За зимні дні взявши пеню) За дев’яносто сірих днів І стільки ж з холодом ночей За хуртовини зимній гнів... Весна вже килим з квітів тче) ................................................ (читати повністю) |
 – Скажи мені, ти як мене відчув?... – Краплинками ще літнього дощу В спекотний день губами на щоці Ти пестячись, спустилась по руці І ніжилася в човнику долоні І цілувала плечі, очі, скроні Зігрітися забралася під одяг… А потім видозмінюючись в протяг У жартівливий, ніжний вітерець На вушко шепотіла, мов мудрець (читати повністю) |
 Він заплітав її волосся І польову вплітав в них квітку Що розпустилась, гарно, влітку Серед пшеничного колосся Яка доповнювала очі Що співпадали з літнім небом На волі, випещені, степом То загадкові, то пророчі ........................................... (читати повністю) |
 Ох, дощ осінній, дощ осінній Ні він, ні паморозі іній Коханим він не на заваді Вони зустрілись в листопаді* І полюбили пору цю Не змалювати і митцю Палітру барв, красу відтінків Тих скверів, парків, тих будинків На що коханих падав погляд ...;........................................... (читати повністю) |
 Я не хочу у осінь! не хочу! Не хочу! Не хочу! Шепочу як закляття, як істину – віщу й пророчу Я не хочу у осінь – лишуся назавжди у літі Не впіймати мене в золоті листопадові кліті Я не хочу у осінь, не люблю жовто-сіру палітру Вию вовком на місяць підвиваючи стогону вітру Плачу крихтами криги, клянучи остогидлу вже мряку Коли файний господар не відпустить надвір і собаку ........................................... (читати повністю) |
 Хочу тебя и к чёрту все преграды! Хочу тебя – условностей здесь нет! На ужин, завтрак, даже на обед Пусть ливни льют и сыплют снегопады Хочу тебя – и над собой побед Устала ждать – с утра тебя не видя Устала ждать из тысячи дорог День без тебя, он как тюремный срок Его ты проживаешь ненавидя До вечера считая все минуты Прокладывая в памяти маршруты С которых ты примчишься на звонок (читати повністю) |
 Зачекай, не наставай світанку… Ще лише, багрянцем десь, на сході Зачекай – наперекір природі Хочу з ним побути наостанку Зачекай – не гуркоти трамваю Перший потяг не порушуй тиші Поки ми іще найщасливіші Не руйнуй цього крихкого раю ................................................... (читати повністю) |