Вітаю Вас, Гість
Головна » Вірші » Нове

У категорії матеріалів: 81
Показано матеріалів: 76-81
Сторінки: « 1 2 3 4 5 6

Сортувати за: Даті
Я не хочу до Осені – НІ!
Своє серце віддав я Весні
Своє серце віддав я квіткам
Її лагідним, теплим рукам

Її очі – волошки в полях
З нею бути – у небо то шлях
Лебединою парою ввись
І дивитись поля як вдяглись
У зелене, красиве вбрання
В сонця променях теплого дня.
(читати повністю)
Лірика кохання | Переглядів: 766 | Додав: nik_UA | Дата: 03.11.2016 | Коментарі (0)

Куда иду – не знаю сам
Мозги отключены в настройках
И лишь желание – открой-ка…
А в мыслях – койка-койка-койка
И доверяю лишь глазам))
Куда иду – не знаю сам
О чём я думаю? – Пуста…
И голова, мозги и мысли
От перегрузки все зависли.
(читати повністю)
Нове | Переглядів: 651 | Додав: nik_UA | Дата: 02.11.2016 | Коментарі (0)

Запечене яблуко – осінь
Останній нектар п’ють ще оси
Все золотом вкрито – так гарно
На літо чекати нам марно

Кришталь – виноградні це грона
Наповнені соком – прозорі
І сяють яскраво – мов зорі
Кольє із рубінів – червоне
...........................................
(читати повністю)
Пейзажна лірика | Переглядів: 821 | Додав: nik_UA | Дата: 01.11.2016 | Коментарі (0)

Мчиться просторами дівчинка-літо
Сіє навколо травичку і квіти
Гріє пісок біля річки і воду
Нам демонструє красу свою й вроду

От зупинилась, на мить, у долині
Губки червоним змастила калині
Потім помчалась до літнього саду
Соком наповнить плоди винограду
...........................................
(читати повністю)
Пейзажна лірика | Переглядів: 728 | Додав: nik_UA | Дата: 31.10.2016 | Коментарі (0)

Мій вечір став коротшим на два слова
І сам не вірив, що наважусь їх сказати
Язик тримали пута, чи канати
Хоч повсякчас доводить він й до Львова

Мій вечір став коротшим на два слова
Хоча здається, що кохаю вічно
Всі говорили – просто симпатична,
Для мене – фея – ніжна й загадкова
Мій вечір став коротшим на два слова
(читати повністю)
Лірика кохання | Переглядів: 792 | Додав: nik_UA | Дата: 31.10.2016 | Коментарі (0)

Я як вода, яка тече крізь пальці
Здається ось, і я в твоїй долоні
В казковому, а все-ж-таки полоні
У кришталевій чаші і на таці

Але ще мить – і лиш в руці волого…
Сліди від сліз, а може поцілунку
І кроки, лиш, відлунюються лунко
І я уже десь за твоїм порогом….
...........................................
(читати повністю)
Нове | Переглядів: 742 | Додав: nik_UA | Дата: 30.10.2016 | Коментарі (0)

1-15 16-30 31-45 46-60 61-75 76-81