Головна » Вірші » Нове |
У категорії матеріалів: 81 Показано матеріалів: 76-81 |
Сторінки: « 1 2 3 4 5 6 |
Сортувати за: Даті
Я не хочу до Осені – НІ! Своє серце віддав я Весні Своє серце віддав я квіткам Її лагідним, теплим рукам Її очі – волошки в полях З нею бути – у небо то шлях Лебединою парою ввись І дивитись поля як вдяглись У зелене, красиве вбрання В сонця променях теплого дня. (читати повністю) |
Куда иду – не знаю сам Мозги отключены в настройках И лишь желание – открой-ка… А в мыслях – койка-койка-койка И доверяю лишь глазам)) Куда иду – не знаю сам О чём я думаю? – Пуста… И голова, мозги и мысли От перегрузки все зависли. (читати повністю) |
Запечене яблуко – осінь Останній нектар п’ють ще оси Все золотом вкрито – так гарно На літо чекати нам марно Кришталь – виноградні це грона Наповнені соком – прозорі І сяють яскраво – мов зорі Кольє із рубінів – червоне ........................................... (читати повністю) |
Мчиться просторами дівчинка-літо Сіє навколо травичку і квіти Гріє пісок біля річки і воду Нам демонструє красу свою й вроду От зупинилась, на мить, у долині Губки червоним змастила калині Потім помчалась до літнього саду Соком наповнить плоди винограду ........................................... (читати повністю) |
Мій вечір став коротшим на два слова І сам не вірив, що наважусь їх сказати Язик тримали пута, чи канати Хоч повсякчас доводить він й до Львова Мій вечір став коротшим на два слова Хоча здається, що кохаю вічно Всі говорили – просто симпатична, Для мене – фея – ніжна й загадкова Мій вечір став коротшим на два слова (читати повністю) |
Я як вода, яка тече крізь пальці Здається ось, і я в твоїй долоні В казковому, а все-ж-таки полоні У кришталевій чаші і на таці Але ще мить – і лиш в руці волого… Сліди від сліз, а може поцілунку І кроки, лиш, відлунюються лунко І я уже десь за твоїм порогом…. ........................................... (читати повністю) |