Меню сайту 
Мої вірші
| Вибране [39] |
| Лірика кохання [69] |
| Пейзажна лірика [48] |
| Дитячі [5] |
| Гумор [16] |
| Лірика [14] |
| Іронічні [2] |
| Патріотичні [9] |
| Поздоровлення [4] |
| Філософська лірика [14] |
| Громадянська лірика [9] |
| Стихи на русском [49] |
| Вірші українською [100] |
| Нове [81] |
| Всі [148] |
Вхід на сайт
Опитування
.
Погода у Києві
вологість:
тиск:
вітер:
.
Яндекс
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Геолокація
Локація
| Головна » Вірші » Всі |
| У категорії матеріалів: 148 Показано матеріалів: 121-135 |
Сторінки: « 1 2 ... 7 8 9 10 » |
Сортувати за: Даті
 Весна п’янить, душа вібрує І вже на розум вдягши збрую) На місці всидіти несила Я мчусь туди, де моя мила Де моя люба і кохана Сама найкраща – бездоганна! Сама ніжніша і пестлива То промінь сонця, а то злива То вітерець – то ураган А то, безкрайній океан (читати повністю) |
 Засмущала ты нахала… Я с тобой стаю так робок Ты же, словно из журнала… Звездопад шампанских пробок! Все кричат тебе – «виват!» Я же, просто,… очень рад ................................................... (читати повністю) |
 Бокал шампанского вина Я выпью стоя и до дна Ведь пью сегодня за любовь Любовь ушла – осталась боль Она ушла – осталась боль Не помогает алкоголь Уже каемка дна видна И я один, она - одна ................................................... (читати повністю) |
 Золото, золото, золото Слева и справа – вокруг Небо как будто расколото Сыплет и сыплет листву Кру́жится, кружится, кружится И подустав – прилегло Лужицы, лужицы, лужицы Осени суть, ремесло ................................................... (читати повністю) |
 Осень - как звук листопада Песня - осеннего сада… Шорох - листвы под ногами И в золотистой всё гамме Золото - нам с небосвода Теплая шепчет погода Солнышко - ма́нит гулять Тёплых деньков благодать ................................................... (перехід до віршу) |
 Пришла к нам осень во дворы И листьев желтые – ковры И золотые купола Природа щедро раздала В цветах жужжит последний шмель Нектар ему – как сладкий хмель Уснет, и видеть до весны Он будет сладкие все сны . ........................................ (перехід до віршу)..... |
 Вечер, кончилась работа Стихнет в доме шум и гам Ведь сегодня не суббота… Спят детишки по углам Лето пусть же им приснится Солнце…море…и песок… Только маме все не спится Слыша дочки голосок ................................................... ; (перехід до віршу) |
|
Як помру, тоді згадайте Незлим, тихим словом Нехай радується поле, ліси і діброви Нехай квітами заквітне Волошкове поле Я не кинув рідну землю Я пішов «в ніколи» ................................... (перехід до віршу) |
 Ще не вмерла Україна! Бо чекає мама сина А кохана, дні і ночі, Крає душу, серце. Очі, Наповняються сльозами, І зв’язок із небесами Із проханням ЗАХИСТИТИ буде день і ніч молити ........................................... (читати повністю) |
|
В кімнаті невеликій у кутку На гнутім стільчику, красивому, з різьбою Лежить баян трирядний на боку, Давно веде розмову, лиш, з собою Лиш протираю інколи я пил Беру з любов’ю, згадуючи татка І його фото, строге, де в краватках… Консерваторських він серед світил ........................................... (читати повністю) |
 Давай перепишемо розділ роману Де ми не змогли віднайти розуміння Що спільну ти долю, і щастя проміння Ніяк не збудуєш зі свар і обману Давай перекреслимо розділ роману Щоб знову почати з пустого листка Де сяють ще очі, двом постіль м’яка Де ще пелюстки не опали з тюльпану ........................................... (читати повністю) |
 Душа сховалась десь у п’ятках І серце бореться з грудьми Він, ще для юного дівчатка – Хижак, що бродить між людьми)) Його блакитно-сині очі на юнок діють, як гіпноз І ясним днем, і серед ночі – мурашки тілом, чи мороз Його як різьблена статура - відчути б міць цих сильних рук Не м’язи там, а арматура. Вона – метелик, він – павук ........................................... (читати повністю) |
 Народжується рима, без сумнівів і муки Рядочок за рядочком, лягає на папір Хлюпоче тепле море, і в хмарах піки гір Розкинулись широкі там луки і поля І вперше слово МАМА сказало немовля І вперше ти піднявся на пік, а чи вершину І взяв на руки вперше, народжену дитину І що ти українець, і любиш Україну .............(перехід до віршу)................ |
 В житті буває така мить Мовчать не можна – говорить Повинно серце і душа Чи написати хоч вірша Чи взяти в руки її руку Але мовчати далі – мука Але мовчати далі – смерть Якщо не тіла, то душі Бо перемелються на дерть Ще ненаписані вірші (читати повністю) |
 Волосся з запахом жасмину – Струїться, грає водограй Занурся в цей шовковий рай Обнявши ніжно її спину Як мама обніма дитину Чи сонце пестить небокрай Волосся з запахом жасмину П’янке, дурманить мов вино Здається, що пізнав давно (читати повністю) |