Меню сайту 
Мої вірші
| Вибране [39] |
| Лірика кохання [69] |
| Пейзажна лірика [48] |
| Дитячі [5] |
| Гумор [16] |
| Лірика [14] |
| Іронічні [2] |
| Патріотичні [9] |
| Поздоровлення [4] |
| Філософська лірика [14] |
| Громадянська лірика [9] |
| Стихи на русском [49] |
| Вірші українською [100] |
| Нове [81] |
| Всі [148] |
Вхід на сайт
Опитування
.
Погода у Києві
вологість:
тиск:
вітер:
.
Яндекс
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Геолокація
Локація
| Головна » Вірші » Вірші українською |
| У категорії матеріалів: 100 Показано матеріалів: 76-90 |
Сторінки: « 1 2 ... 4 5 6 7 » |
Сортувати за: Даті
 Ох ти ж моє щастя, ох ти ж моя доля Без тебе і воля для мене – неволя Без тебе і літо, як зима лихая Міг без тебе жити - як? Не уявляю! Як вдихали двоє різне ми повітря? Дихаю тобою…ти – промінчик світла Дихаю тобою – стриматись не в змозі Ти моє повітря, на моїй дорозі ........................................... (читати повністю) |
 Ох, дощ осінній, дощ осінній Ні він, ні паморозі іній Коханим він не на заваді Вони зустрілись в листопаді* І полюбили пору цю Не змалювати і митцю Палітру барв, красу відтінків Тих скверів, парків, тих будинків На що коханих падав погляд ...;........................................... (читати повністю) |
 Я не хочу у осінь! не хочу! Не хочу! Не хочу! Шепочу як закляття, як істину – віщу й пророчу Я не хочу у осінь – лишуся назавжди у літі Не впіймати мене в золоті листопадові кліті Я не хочу у осінь, не люблю жовто-сіру палітру Вию вовком на місяць підвиваючи стогону вітру Плачу крихтами криги, клянучи остогидлу вже мряку Коли файний господар не відпустить надвір і собаку ........................................... (читати повністю) |
 Наперекір усім незгодам Я відроджуся і зросту Таку цю істину просту А ні людина, ні погода Не зможе взяти і убити Якщо життя оттак любити ........................................... (читати повністю) |
 Гра світла – музики – води В повітрі крапельки-сліди Сріблясті кульки – мовби ртуть Мереживо з краплин плетуть У такт мелодій – там і тут У танці здійснюють маршрут Від скла поверхні і увись Краплинки в танці всі сплелись І понеслись кудись удаль З мерехкотінням, мов кришталь ........................................... (читати повністю) |
 Зачекай, не наставай світанку… Ще лише, багрянцем десь, на сході Зачекай – наперекір природі Хочу з ним побути наостанку Зачекай – не гуркоти трамваю Перший потяг не порушуй тиші Поки ми іще найщасливіші Не руйнуй цього крихкого раю ................................................... (читати повністю) |
 Яка краса – гаї, поля і гори Вдягнулось в квіти місто і село І джерело, прозоре, мов би скло І сонечка незміряні простори З достиглого в степу уже колосся І вітерцем скуйовджене волосся І пісня, вдалині десь – солов’їна І все це – моя рідна Україна! (читати повністю) |
 Весна п’янить, душа вібрує І вже на розум вдягши збрую) На місці всидіти несила Я мчусь туди, де моя мила Де моя люба і кохана Сама найкраща – бездоганна! Сама ніжніша і пестлива То промінь сонця, а то злива То вітерець – то ураган А то, безкрайній океан (читати повністю) |
|
Як помру, тоді згадайте Незлим, тихим словом Нехай радується поле, ліси і діброви Нехай квітами заквітне Волошкове поле Я не кинув рідну землю Я пішов «в ніколи» ................................... (перехід до віршу) |
 Ще не вмерла Україна! Бо чекає мама сина А кохана, дні і ночі, Крає душу, серце. Очі, Наповняються сльозами, І зв’язок із небесами Із проханням ЗАХИСТИТИ буде день і ніч молити ........................................... (читати повністю) |
|
В кімнаті невеликій у кутку На гнутім стільчику, красивому, з різьбою Лежить баян трирядний на боку, Давно веде розмову, лиш, з собою Лиш протираю інколи я пил Беру з любов’ю, згадуючи татка І його фото, строге, де в краватках… Консерваторських він серед світил ........................................... (читати повністю) |
 Давай перепишемо розділ роману Де ми не змогли віднайти розуміння Що спільну ти долю, і щастя проміння Ніяк не збудуєш зі свар і обману Давай перекреслимо розділ роману Щоб знову почати з пустого листка Де сяють ще очі, двом постіль м’яка Де ще пелюстки не опали з тюльпану ........................................... (читати повністю) |
 Душа сховалась десь у п’ятках І серце бореться з грудьми Він, ще для юного дівчатка – Хижак, що бродить між людьми)) Його блакитно-сині очі на юнок діють, як гіпноз І ясним днем, і серед ночі – мурашки тілом, чи мороз Його як різьблена статура - відчути б міць цих сильних рук Не м’язи там, а арматура. Вона – метелик, він – павук ........................................... (читати повністю) |
 Народжується рима, без сумнівів і муки Рядочок за рядочком, лягає на папір Хлюпоче тепле море, і в хмарах піки гір Розкинулись широкі там луки і поля І вперше слово МАМА сказало немовля І вперше ти піднявся на пік, а чи вершину І взяв на руки вперше, народжену дитину І що ти українець, і любиш Україну .............(перехід до віршу)................ |
 В житті буває така мить Мовчать не можна – говорить Повинно серце і душа Чи написати хоч вірша Чи взяти в руки її руку Але мовчати далі – мука Але мовчати далі – смерть Якщо не тіла, то душі Бо перемелються на дерть Ще ненаписані вірші (читати повністю) |