Головна » Вірші » Вірші українською |
У категорії матеріалів: 100 Показано матеріалів: 91-100 |
Сторінки: « 1 2 ... 5 6 7 |
Сортувати за: Даті
Волосся з запахом жасмину – Струїться, грає водограй Занурся в цей шовковий рай Обнявши ніжно її спину Як мама обніма дитину Чи сонце пестить небокрай Волосся з запахом жасмину П’янке, дурманить мов вино Здається, що пізнав давно (читати повністю) |
Раз за цілий довгий рік Ми зібрались на пікнік Я змастив велосипед Прасонув шнурки від кед Файний хлопець, хоч куди І з жоною до води Ми зібрались на природу Для продовження щоб роду Там набратись нових сил Щоб не згас кохання пил (читати повністю) |
Змирись, про осінь не бурчи. Краще скажи собі, а чи принадність ти відчула б літа, де квіти/ягоди на вітах, проміння сонця водограй, увесь весняно-літній рай, якби не осінь і зима? А чи змогла би ти сама зробити висновок такий якби не досвід цей гіркий, (читати повністю) |
Я не хочу до Осені – НІ! Своє серце віддав я Весні Своє серце віддав я квіткам Її лагідним, теплим рукам Її очі – волошки в полях З нею бути – у небо то шлях Лебединою парою ввись І дивитись поля як вдяглись У зелене, красиве вбрання В сонця променях теплого дня. (читати повністю) |
Запечене яблуко – осінь Останній нектар п’ють ще оси Все золотом вкрито – так гарно На літо чекати нам марно Кришталь – виноградні це грона Наповнені соком – прозорі І сяють яскраво – мов зорі Кольє із рубінів – червоне ........................................... (читати повністю) |
Чому буває так в житті? Слова не ті, думки не ті Подруги й друзі – лиш як фон В полон вас взяв жахливий сон Ідеш по вулиці – одна Навколо пусто – як у полі Снують тіла, без душ – як голі Яких не втримала труна ........................................... (читати повністю) |
Таких українців немало Як гордість Вкраїни – Джамала Там з різних народів джигіти Усі України то діти Народів великих родина Вкраїна для них Батьківщина Для них українська земля – святиня І гори і ріки й поля – єдина ........................................... (читати повністю) |
Мчиться просторами дівчинка-літо Сіє навколо травичку і квіти Гріє пісок біля річки і воду Нам демонструє красу свою й вроду От зупинилась, на мить, у долині Губки червоним змастила калині Потім помчалась до літнього саду Соком наповнить плоди винограду ........................................... (читати повністю) |
Мій вечір став коротшим на два слова І сам не вірив, що наважусь їх сказати Язик тримали пута, чи канати Хоч повсякчас доводить він й до Львова Мій вечір став коротшим на два слова Хоча здається, що кохаю вічно Всі говорили – просто симпатична, Для мене – фея – ніжна й загадкова Мій вечір став коротшим на два слова (читати повністю) |
Я як вода, яка тече крізь пальці Здається ось, і я в твоїй долоні В казковому, а все-ж-таки полоні У кришталевій чаші і на таці Але ще мить – і лиш в руці волого… Сліди від сліз, а може поцілунку І кроки, лиш, відлунюються лунко І я уже десь за твоїм порогом…. ........................................... (читати повністю) |